Бошки марихуана OG Kush Конопля МАРИХУАНА Bruce Banner Химки

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Э-э-э, привет, ребята! Я тут подходуши стал, да так, что ручьи информации из моего мозга начали потоком вылетать! И я решил поделиться с вами одним из самых топчиковых приключений в моей жизни. Вы готовы? Тогда погнали!

Дело было на районе, в том самом мрачном и сером переулке, где ужасные засранцы сидят и закладки свои раскумаривают. И я как-то гулял, да иногда даже очумелые идеи в голову забегали. И вот однажды, когда я полностью вбухался, как положено, меня осенило! Я должен устроить что-то невероятное, что-то, что никто не ожидает!

И тут я вспомнил о своей любимой пырялке, которая всегда со мной – мой верный шприц, с которым я делаю себе приколюхи. Идея брызнула в голову, как колесико таблетки – нужно устроить гонки, но не простые гонки, а гонки на надувных батутах! Вот топчик идея, просто огонь!

Мы начали готовиться к главному событию района – Дискотухе на надувных батутах! Устроить все это дело было не просто, но я набрал команду из самых отколовшихся ребят. Мы собрались в моем подпольном гараже, где я, конечно, хранил свои закладки и всякие психоделические штучки.

Один из наших главных спонсоров был тот самый дядька, что всегда продает нам легкую пищечку. Он купил нам шишки марихуаны за достаточно мягкий кеш, и мы поняли, что наш план оправдан!	Мы все в восторге раскумаривали эти небесные шишки и планировали каждую деталь нашего события. Придумывали легендарные препятствия, разрабатывали правила – чтобы все было по фэн-шую!
Для гонок мы создали несколько команд из наших отморозков. И вот однажды наша группа провела первое испытание на надувных батутах. И да, ребята, такого ржача еще не было!	Мы, конечно же, подпоили нашу публику, чтобы все было более интересно. Так что у нас прошло все под девизом: "Наркоманы гоняются, народ веселится!"
Главное, что все наши участники гонок были безмерно довольны! Ведь вбухаться и посоревноваться на надувных батутах – это что-то сумасшедшее, что с лего понять!	Мы соревновались, как настоящие профессионалы. Кто-то летел через преграды, как птица пьяная, а кто-то перебегал эти города сейчас с невероятной скоростью. Какие только приколы мы не учинили на нашей Дискотухе!
И даже когда закончились наши гонки, мы все равно продолжали веселиться. Ведь у нас была музыка, которая прямо вдохновляла! Ребята подбодрили нас зажигательными битами, и мы все вместе отплясали на этой шикарной вечеринке.	В общем, мы сделали что-то невероятное! Мы доказали, что можно закинуться хорошенько и при этом устроить такое дерби на надувных батутах, что головы повернутся! Это был самый безбашенный день!

Такие вот дела, ребята! Теперь вы знаете, как я купил шишки марихуаны и устроил гонки на надувных батутах. Ну а теперь пошли сами придумывайте что-то такое сумасшедшее и зажигательное! Не забывайте, что мир наркоманский сумасшедший и веселый – и вам стоит туда заглянуть!